Преса 2012

Катерина Константинова «Дзеркало тижня. Україна» №24, 06 липня 2012, 19:00

 

В Україні завершився ІХ Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця. Голова журі конкурсу - відомий композитор Олександр Злотник - у коментарях DT.UA розповів про тенденції та відкриття недавнього музичного забігу.

Форум піаністів стартував у Києві (в Національній філармонії) практично одночасно з чемпіонатом Європи з футболу. Протягом 16 напружених днів на сцені змагалися 59 музикантів із 12 країн (України, Білорусі, Росії, Японії, Китаю, Південної Кореї, Італії, Латвії, Литви, Грузії, Азербайджану, Франції).

За підсумками конкурсу в лідерах виявилися музиканти з Росії. Переможець у середній групі - Олександр Кутузов, у старшій - Олександр Сінчук.

На відміну від попередніх музичних змагань, нинішній конкурс мав «недоїзд». У зв'язку з тим, що захід почався в червні, коли в навчальних закладах інших країн розпал занять. Спочатку було 143 заявки. Після прослуховування допустили 79 конкурсантів.

Нинішній конкурс примітний тим, що в Україну з інспекцією приїхав президент Усесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів Гленн Квок. І був приємно вражений високим рівнем нашого музичного форуму.

Втім, конкурс завершився. І для лауреатів це дуже важливий етап творчого шляху. В дирекції конкурсу Горовиця вже зараз «голова болить» із приводу подальшої концертної діяльності лауреатів.

- На мій погляд, це був один із найкращих конкурсів, - коментує підсумки композитор Олександр Злотник. - На вибір конкурсантам були надано три роялі провідних фірм - Steinway, Bechstein і Yamaha... І рівень конкурсантів надзвичайно високий. Яскраво проявили себе представники московської фортепіанної школи. Напевно, це результат того, що на сьогодні в Росії велику увагу приділяють саме академічній музиці. Наприклад, минулий конкурс Чайковського відкривав Дмитро Медведєв. Ми також вдячні за підтримку всім - і Мінкульту, і спонсорам, і меценатам.

- Що вирізняло саме нинішній музичний захід, який збігся з футбольним святом у Києві?

- Знаєте, в залі філармонії постійно були аншлаги. Люди, які не поміщалися в залі, залишалися в холі й спостерігали за конкурсом на моніторах. Були й такі, хто спеціально приїхав в Україну на футбол - уболівальники, але прийшли згодом на наш конкурс.

Мене тішило, що в залі була молодь...

- Наскільки фізично тяжкою була робота журі - в конкурсах такого масштабу й хронометражу? Адже ви прослуховували музикантів два тижні приблизно по вісім годин?

- Так, журі довелося прослухати 70 годин чистої музики! Робота тяжка, але благородна й цікава.... Адже учасники привозили велику програму. Перший тур - у середньому 35 хвилин, другий - до 45. А програма третього туру включала понад годину гри піаніста. Тому іноді закінчували роботу й після 22.00. На матчі все-таки намагався встигати. Адже я вболівальник з дитинства... Після того як із ЧЄ вибула наша команда, я уболівав за італійців та іспанців.

- Що можна сказати про лідерів та аутсайдерів світових шкіл молодих піаністів - на прикладі недавнього конкурсу?

- Більшість конкурсантів - представники Росії, України, Білорусі, Китаю, Японії. І коли говорять про рівень фортепіанної школи, ми можемо пишатися, що Україна дала світу таких видатних піаністів, як Володимир Горовиць. Буває, що в деяких виконавців блискуча техніка. Але техніка - лише один спосіб розвитку образів, такий собі напівуспіх... Ще є й такі поняття, як образ, високе художнє виконання.

Переможець минулого конкурсу Роман Лопатинський уже мав концерти в Україні, Японії, Марокко, Франції... Цього ж року перших місць Україні не дісталося. Це конкурс. І мови не може бути про те, щоб «тягти своїх». Це означало б поховати ідею... Цікаво, що призи за найкраще виконання українських творів отримали іноземці - Аслан Асланов (Азербайджан) і Кетеван Чхартішвілі (Грузія). Виконавці грали переважно класиків, але обов'язковим було виконання творів українського композитора - як сучасного, так і класика. Можу відзначити високий рівень симфонічного оркестру Національної філармонії України під керуванням Миколи Дядюри. Чудово працював і диригент Володимир Сіренко.

- Особисто ви кого виділили б з музикантів-переможців?

- Природно, це росіяни Олександр Сінчук і Олександр Кутузов. Я вже вдруге голова журі на цьому конкурсі... І скажу, що в нас усе пройшло мирно й суголосно. Тобто не було великих відривів і розбіжностей між оцінками різних членів журі.

- У кому побачили серйозний потенціал на майбутнє?

- Переможець у середній групі - Олександр Кутузов. Блискучий 16-річний юнак. На мій погляд, у нього велике майбутнє. Дуже сподобалася Кетеван Чхартішвілі (Грузія). Вона посіла третє місце у старшій групі. Для мене головне - художнє виконання, важливо відчути, наскільки музикант - творча людина. Адже «навчений» піаніст - це одне, а той, хто творить на сцені музику, - зовсім інше...

- Чи немає в молодих музикантів певного песимізму чи навіть приреченості, адже в усьому світі серйозне мистецтво страждає від засилля масової культури?

- Цей конкурс показав протилежне. І київська публіка - наше багатство. Люди люблять і розуміють академічну піаністичну музику. Тому однозначно говорити про те, що популярний масовий жанр тисне на академічну музику, не можна.

Переможці конкурсу Горовиця 2012

Олександр Кутузов, Російська Федерація, - І премія, звання лауреата і золота медаль

Костянтин Ємельянов, Російська Федерація, - ІІ премія, звання лауреата і срібна медаль

Катерина Хомякова, Україна, - ІІІ премія, звання лауреата і бронзова медаль

Віктор Маслов, Російська Федерація, - IV премія

Марія Кустас, Російська Федерація, - V премія

Чум Мань Шань, Китай, - VI премія.

У старшій групі:

Олександр Сінчук, Російська Федерація, - І премія, звання лауреата і золота медаль

Микола Медведєв, Російська Федерація, - ІІ премія, звання лауреата і срібна медаль

Кетеван Чхартішвілі, Грузія, - ІІІ премія, звання лауреата і бронзова медаль

Тетяна Шафран, Україна, - IV премія

Павло Качнов, Україна, - V премія

Данило Саєнко, Україна, - VI премія

Джерело: http://dt.ua/CULTURE/oleksandr_zlotnik_ubolivalniki_evro-2012_stali_sluhachami_konkursu_gorovitsya-105016.html 

< повернутись  |  Версiя для друку